1. Архітектура і монументальне мистецтво

алея

(фр. — вузький прохід)

Обсаджена з боків деревами чи кущами пішохідна доріжка або шлях в парках, садах тощо. Розрізняються прямі й криволінійні, дворядні і багаторядні, прикрашені скульптурами, фонтанами та малими архітектурними формами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алея — але́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. алея — з. просад; (парку) доріжка, р. хідник; (посеред вулиці) бульвар; алейка. Словник синонімів Караванського
  3. алея — -ї, ж. Дорога (в саду, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алея — АЛЕ́Я, ї, ж. Дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  5. алея — але́я (франц. аlleе, від аller – іти) дорога, обабіч обсаджена деревами. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. алея — Але́я, але́ї, але́єю; але́ї, але́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. алея — АЛЕ́Я, ї, ж. Дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір’ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Вовчок, І, 1955, 351)... Словник української мови в 11 томах