амалака

(санскр. — плід лотосу)

Кільцеподібне з ребристим краєм завершення шикхари північного типу (нагари-шикхари). Символізуючи небо, вживалось у храмовій архітектурі Індії стародавніх і середньовічних часів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амалака — Архітектурний елемент у вигляді персня, що увінчує баштову частину (сікгара) індійських храмів пн. стилю. Універсальний словник-енциклопедія