андрон
андрон (андронітид) (грец. — чоловік)
Приміщення у еллінському або давньоримському будинку, призначене для чоловічих бенкетів. Вздовж стін влаштовувалися лежанки, посередині трохи заглибленої підлоги, призначеної для танцівниць, виконувалися різноманітні мозаїчні зображення. У заглибленні встановлювались столики з частуванням. У багатих будинках перед А. передбачався невеликий передпокій.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Андрон — Андро́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови