андрон

андрон (андронітид) (грец. — чоловік)

Приміщення у еллінському або давньоримському будинку, призначене для чоловічих бенкетів. Вздовж стін влаштовувалися лежанки, посередині трохи заглибленої підлоги, призначеної для танцівниць, виконувалися різноманітні мозаїчні зображення. У заглибленні встановлювались столики з частуванням. У багатих будинках перед А. передбачався невеликий передпокій.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Андрон — Андро́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови