атріум

атріум (атрій) (лат. — темний)

1. Простір у середині давньоримського житлового будинку у вигляді закритого внутрішнього дворика, на який зверталася значна частина приміщень (синонім — каведіум). Являвся місцем зборів родини, в ньому знаходився вівтар домашніх богів, тут зберігались в особливих шафах воскових масок померлих предків, що давали уявлення про родовід хазяїна. У багатих будинках оброблявся мармуром, стіни розписувались, ніші прикрашались статуями, підлога — мозаїчними зображеннями. Посеред А. спочатку знаходилося вогнище, згодом його замінив неглибокий басейн — імплювій, куди стікала дощова вода завдяки світловому прорізу угорі — комплювію. Розрізняються:

~ дощовідводний (розливний) — підпори для підтримки даху відсутні, при цьому схили даху отримали уклін зовні. Внаслідок отвір комплювію виявляється значно вищим ніж стіни та у тосканському (туському) А.

~ критий — відсутній комплювій. Застосовується через влаштування над ним верхнього поверху.

~ корінфський — колони для підтримки даху несуть не тільки кути комплювію, а й розставлені на боках, через що А. к. нагадує перистиль, а отвір комплювію може отримати значні розміри.

~ тосканський (туський) — чотири схили даху навколо комплювію спрямовані всередину для того, щоб заповнювати дощовою водою імплювій, а кутові підпори відсутні. Дах підтримується завдяки перехрещуванню балок.

~ чотириколонний — відзначається від тосканського влаштуванням чотирьох підпор для підтримки даху на кутах комплювію.

2. Оточений галереями двір, розміщений перед або поруч з християнською церквою в добу Раннього і Зрілого Середньовіччя. Призначався для урочистого виходу єпископа до великої кількості людей, що збиралися під час релігійних свят.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атріум — (англ. аtrium) досить велике приміщення в центрі споруди, як правило, вкрите прозорою покрівлею, в якому є фонтани й рослини і яке є місцем зустрічі, що пов’язує ділову частину будівлі, магазини і ресторани. Економічний словник
  2. атріум — а́тріум (лат. atrium, від ater – темний) у давньоримських будинках приміщення з верхнім освітленням, де приймали гостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. атріум — -а, ч. У давньоримських будинках – приміщення з верхнім освітленням, в яких приймали гостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. атріум — В античному римському будинку головне приміщення з верхнім освітленням [XIII] Словник з творів Івана Франка
  5. атріум — а́тріум іменник чоловічого роду приміщення в давньоримському домі іст. Орфографічний словник української мови
  6. атріум — (анат.) передсердя Словник чужослів Павло Штепа
  7. атріум — У стародавніх рим. будинках центр. приміщення, освітлюване крізь отвір у даху (комплювій), під яким був розташований басейн з дощовою водою (імплювій); у ранньохристиянських базиліках відкрите подвір'я перед входом (нартекс) із збірником на воду посередині. Універсальний словник-енциклопедія