аула

(лат. < грец. — двір, килим)

1. Середній двір давньогрецького будинку, який подібний до давньоримського атріуму (синонім — авла). Спочатку огороджувався килимами, пізніше їх замінили муровані стіни.

2. В імператорський період Стародавнього Риму — місце проживання знатних осіб.

3. Приміщення для мирян у ранньохристиянській базиліці.

4. Просторий актовий зал в деяких школах, колегіумах, університетах, академіях.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аула — Ау́ла, -ли ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175. Словник української мови Грінченка
  2. аула — -и, ж., заст. Велика лекційна аудиторія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аула — див. ватага Словник синонімів Вусика