базар

(тюрк.)

Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базар — БАЗА́Р, у, ч. 1. Торгівля (переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Нех., Під.. Словник української мови в 11 томах
  2. базар — див. багато; гамір; метушня; ярмарок Словник синонімів Вусика
  3. базар — У, ч. Розмова. Я, наприклад, часто читаю проповіді ближнім з єдиною метою — поставити базар, себто вдосконалитись у демагогії (Д. Корчинський). ◇ Фільтрувати базар — вибирати слова; думати, що говорити. Ви, пацани, базар би фільтрували! (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
  4. базар — БАЗА́Р, у, ч. 1. Торгівля (перев. приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або у спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (І. Словник української мови у 20 томах
  5. базар — Аж на третій яр чути ваш базар. Зауваження тим, хто голосно розмовляє. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. базар — БАЗАР – РИНОК – ЯРМАРОК Базар, -у. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів. 2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар. Літературне слововживання
  7. базар — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм. Словник синонімів української мови
  8. Базар — С. в Житомирській обл. України; 17 XI 1921 поразка Волинської групи Армії УНР, що брала участь у 2-му Зимовому поході; 359 полонених учасників походу розстріляні більшовиками. Універсальний словник-енциклопедія
  9. Базар — База́р іменник чоловічого роду селище в Україні; місце битви Орфографічний словник української мови
  10. базар — База́р, -ру, -рові, -ром, на -рі; за́ри, -рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. базар — Базар, -ру м. = базарь. Словник української мови Грінченка
  12. базар — -у, ч. 1》 Торгівля (перев. приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. || Місце, де відбувається така торгівля. || Час такої торгівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  13. базар — Ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) ТАНДИТА, товчок. Словник синонімів Караванського
  14. базар — (-у) ч. 1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53. Словник жарґонної лексики української мови
  15. базар — як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  16. базар — рос. базар 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) товарів с.-г. продукції та продуктів повсякденного попиту. Eкономічна енциклопедія