бастея

(фр. — закриті носилки)

Напівкругла, кругла, багатокутна (але не 5-кутна) кам'яна оборонна споруда з відкритою горжею (порівн. ронделя). Відзначалася тим, що на відміну від башти діаметр перебільшував висоту. З'явилася на зламі епох Середньовіччя і Ренесансу, з появою вогнепальної зброї. Винесена перед куртинами функціонально зв'язувалась з обороною їх укріпленнями, рову і передпілля.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бастея — -ї, ж., іст. Напівкругла кам'яна споруда для обстрілу підходів до фортеці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бастея — БАСТЕ́Я, ї, ж., іст. Оборонна кам'яна споруда для поздовжнього обстрілу підходів до фортеці. Бастеї будувалися переважно на зламах фортечної огорожі з великим виступом у поле (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. бастея — басте́я (італ. bastea) напівкругла кам’яна споруда для обстрілу підходів до фортеці. Словник іншомовних слів Мельничука