бот

(голл.)

Головна споруда храмового комплексу зі статуєю Будди у залі, призначеному для молитви монахів. Був поширений в середньовічній архітектурі Таїланду. Будівлі різнилися за розмірами від невеликих до таких, де зали поділялись стовпами на три нефи (порівн. вехан, мондопа).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бот — (голл. boot) невелике вітрильне моторне, або веслове судно. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. бот — Бот, бо́та; бо́ти, бо́тів(судно, гол. boot) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. бот — БОТ¹, а, ч. Невелике веслове, вітрильне (звичайно з однією щоглою) або моторне судно. Бот рушив помалу..; море, як і раніше, спокійне (Л. Дмитерко); Цар особисто подарував псковському владиці вітрильного буєра та бот, на яких Прокопович розважав гостей (Ю. Мушкетик). БОТ² див. бо́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. бот — див. судно Словник чужослів Павло Штепа
  5. бот — Бот, -та м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. І. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. ІІІ. 286. ум. ботик. Словник української мови Грінченка
  6. бот — бот 1 іменник чоловічого роду судно бот 2 іменник чоловічого роду взуття Орфографічний словник української мови
  7. бот — I -а, ч. Невелике веслове, парусне (звичайно з однією щоглою) або моторне судно. II див. боти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. бот — БОТ¹, а, ч. Невелике веслове, парусне (звичайно з однією щоглою) або моторне судно. Бот рушив помалу..; море, як і раніше, спокійне (Дмит., Наречена, 1959, 19). БОТ² див. бо́ти. Словник української мови в 11 томах