1. Архітектура і монументальне мистецтво

бульвар

бульвар (булевар) (голл. — укріплення у фортеці)

1. Старовинна фортифікаційна споруда.

2. Широка прогулянкова вулиця, проспект з алеями дерев посередині або з боків, які прикрашались квітниками, фонтанами, скульптурами і призначались для пішохідного руху та короткочасного відпочинку. Спочатку, у XVII ст., Б. влаштовувався на місці середньовічних валів і ровів. Нерідко їх прокладали вздовж берегів річок і морів, інколи перед ними споруджувалися парадні входи, утворені архітектурними спорудами і скульптурними композиціями.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульвар — бульва́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бульвар — [бул'вар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. бульвар — -у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бульвар — Вулиця (удеревлена) Словник чужослів Павло Штепа
  5. бульвар — БУЛЬВА́Р, у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. бульвар — бульва́р (франц. boulevard, від голл. bolwerk – кріпосний вал) широка алея на міській вулиці, звичайно посередині її. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бульвар — Бульва́р, -ру, -рові; -ва́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бульвар — БУЛЬВА́Р, у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі (Коцюб., II, 1955, 282); Широкі, прямі вулиці.. кучерявляться чудовими бульварами (Вишня, І, 1956, 327). Словник української мови в 11 томах