білатеральна перспектива

(лат., грец. — двічі збоку)

Дзеркальність, двобічність; спосіб зображення предмета на площині, при якому паралельні лінії не збігаються на лінії горизонту, як у прямій перспективі, а йдуть у глибину паралельно, внаслідок чого зображені площини виглядають однаковими (синонім — паралельна перспектива). Була прийнята у традиційному мистецтві Китаю і Японії.