ваг
(перс.)
Тип орнаменту, насиченого мотивами витких рослин, пагінців, стеблин, гілок, пальмет з розташованими у вузлах переплетення стилізованими зображеннями голів людей і тварин. Склався в XI–XII ст., отримав розповсюдження в XVI–XVII ст. в архітектурі Близького і Середнього Сходу. Можливо став втіленням стародавньої індо-перської легенди про балакуче дерево, плоди якого у вигляді голів людини, слона або лева розмовляли між собою.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ваг — Р. в Словаччині, ліва притока Дунаю; довж. 433 км; гідроелектростанції. Універсальний словник-енциклопедія