вишка

1. Споруда баштового типу або частина будівлі, надбудова, яка споруджувалася для спостережень за довкіллям та інших потреб.

~ американська — пірамідальна споруда з дощок, що зводилась у лісових масивах для спостережень щодо виникнення пожеж.

2. Будівля для збереження речей, яка підносилась на стовпах і зводилась у садибі неподалік від панської споруди.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишка — ви́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вишка — Ви́шка, -ки ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у. Словник української мови Грінченка
  3. вишка — ВИ́ШКА, и, ж. 1. Надбудова над спорудою. Кам'яний палац, наче іграшечка, з своїми вишками, різними візерунками понад вікнами та понад дверима (Панас Мирний); Чуттям дерзновенного лету І захватом височини На вишці університету Серця напоїли вони (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вишка — (-и) ж. 1. крим., жрм. Найвища міра покарання, розстріл. — Тобто, я нічим не можу допомогти слідству. Все вже вирішила доля. Йому дадуть "вишку" (І. Павлюк, Мова молекул); Засуджені до "вишки" повинні йти на страту здоровими (УМ, 1.12.1999). Словник жарґонної лексики української мови
  5. вишка — -и, ж. 1》 Надбудова зверху над спорудою. 2》 Висока вузька дерев'яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вишка — Башта, варовня, вежа, див. радіовишка Словник чужослів Павло Штепа
  7. вишка — ВИ́ШКА, и, ж. 1. Надбудова зверху над спорудою. Кам’яний палац, наче іграшечка, з своїми вишками, різними візерунками понад вікнами та понад дверима (Мирний, IV, 1955, 159)... Словник української мови в 11 томах