1. Архітектура і монументальне мистецтво

вокзал

(польс. < англ.)

1. Пасажирська споруда на великій залізничній станції, річковій або морській пристані, на початку або вздовж автомагістралі. Виникла в XIX ст. у зв'язку з швидким розвитком транспортних засобів. Залізничні В. прийнято поділяти залежно від розташування колій на три типи: береговий, тупиковий і острівний. Додатково див. автовокзал, аеровокзал.

2. Розважальна споруда за містом, у якій основними приміщеннями були зал для танців і проведення концертів та ресторан.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокзал — вокза́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вокзал — (від англ. vauxhall vaux — прізвище власниці (Дж. Вокс) + hall — зал) 1) розважальний заклад біля Лондона (ХVІІ ст.) 2) в Україні (Росії) під цією назвою було місце суспільних розваг Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. вокзал — [воґзал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. вокзал — -у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вокзал — Двірець Словник чужослів Павло Штепа
  6. вокзал — ВОКЗА́Л, у, ч. 1. Залізнична станція. На вокзалі вони потрапили у вир тисячної юрби, що брала з бою місця, й останні хвилини Чайчиного подвійного існування розвіяла метушня тогочасної химерної “посадки” у вагони (Д. Словник української мови у 20 томах
  7. вокзал — вокза́л будинок або комплекс споруд для обслуговування пасажирів на станціях шляхів сполучення. Від назви саду для розваг у Лондоні. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. вокзал — ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М. Словник синонімів української мови
  9. вокзал — Вокза́л, -лу; -за́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вокзал — ВОКЗА́Л, у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів. Половина гостей подалась випроводжати Софію з князем на вокзал (Л. Укр., III, 1952, 507); Спорожнів перон вокзалу (Довж., І, 1958, 51). Словник української мови в 11 томах