вімана

(санскр. — святиня)

Святилище в архітектурі Індії стародавніх і середньовічних часів, яке розташоване під шикхарою. Відзначалось маленькими розмірами, являлось місцем поклоніння, а не молитов.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вімана — -и, ж. У індійській архітектурі – храм або його головна частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вімана — ВІМА́НА, и, ж. 1. В індійській архітектурі – святилище: храм чи його головна, найсвятіша культова частина. Ядро індуїстського храму становило кубічне святилище – вімана – з основним приміщенням та вежею (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах