вітраж

вітраж (вітро) (фр. < лат. — засклення)

Тематична або декоративна композиція, виконана різними фарбами на заскленому прорізі або складена із шматків скла різного кольору, скріплених свинцевими перемичками. Розраховувалась на наскрізне освітлення і створення різнобарвного просторового середовища, внаслідок чого інтер'єр отримував містифікований настрій. Замість скла міг бути використаний інший прозорий матеріал. Крім засклення вікон вітраж застосовувався для перегородок, дверей. Поява вітража припадає на епохи Стародавнього Єгипту, згодом він почав вживатися у Стародавньому Римі. У Європі використовувався в епоху Каролінгів, у візантійській та романській архітектурі, але найбільше розповсюдження отримав у готичній. При оформленні вікон-роз, трифоріїв, квадрифоліїв, величезних прорізів почали переважати криваво-червоні, сині (потойбічні), лілові (молитовні) і жовтувато-оранжеві. З'явилися безкольорові вставки, що розписувались гризайлем, які сяяли подібно діамантам на кольоровому тлі. У XV ст. перемички стали тоншими, а доповнені написами й дрібним орнаментом гризайлі з розтяжками створювали м'які переходи. Виникла техніка дублювання (суміщення стекол різних кольорів), що дозволяло одержати відтінки. Однак з розширенням матеріальних можливостей мистецтва дрібнішали форми, послаблювалась монументальність. В епоху Ренесансу скупішими стали кольори, свинцеві перемички вже не слідували за абрисами фігур, а пересікали їх в різних напрямах. В геральдичних вітражах увічнювались імена донаторів храмів і власників замків. Отримав розповсюдження т. зв. кабінетний вітраж, частина якого набиралася з невеликих круглих стекол, виконаних "місячним способом" (при видуванні пузир розкочували у плоский диск, що нагадував Місяць), а центральний прямокутник розписувався в техніці гризайля і прикрашався кольоровими емалями. У стилі бароко домінували ілюзорні монументальні розписи і скульптурні композиції. Відродження вітража для оформлення інтер'єрів мало місце лише на зламі XIX–XX ст. у стильовому напрямку модерн. У подальшому його використовували майстри ар деко та інших стильових течій.