герідон

(фр. — войовничий)

1. Стіл-підставка на одній підпорі з круглою стільницею. З'явився у Франції в сер. XVIII ст., походить від круглої колони. Ніжки столів робились у вигляді фігурок марокканських невільників, відвага яких оспівувалась у провансальських піснях (герідонах), що й зумовило назву (порівн. моноподій).

2. Кругла основа для низки підсвічників, яке вінчало круглу колону.