голбець

голбець (голобець) (давньорус. < сканд. — відділення, підлога)

1. Дерев'яна прибудова з лежанкою до печі у російській хаті, що збоку має дверці для входу в підпілля.

2. Підпілля хати із спуском, влаштованим під підлогою.

3. Термін вживається також у значеннях: надгробок, огорожа кліроса.