гофри

(фр. — вафлі)

1. Напівкруглі у перетині контрфорси, які розташовуються один біля одного і утворюють хвилясту поверхню стіни або окремої підпори. Вживались у середньовічній архітектурі Персії, Азербайджану і Середній Азії, зокрема в мавзолеях, надаючи вертикальну спрямованість об'ємам, увінчаних банями

2. Паралельні жолобки, хвилясті складки, що заповнюють декоративну вставку.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гофри — ГО́ФРИ мн. (хвилясті складки), ГОФРЕ́ невідм., ПЛО́ЙКА. Чіткими гофрами виділявся прямий м'яз живота (Д. Ткач); Вона калічила.. креп-сатен — на бантики, волани і нудне гофре (І. Ле). Словник синонімів української мови
  2. гофри — ГО́ФРИ, ів, мн. Ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь. Чіткими гофрами виділявся прямий м'яз живота (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  3. гофри — го́фри множинний іменник Орфографічний словник української мови
  4. гофри — -ів, мн. Ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гофри — ГО́ФРИ, ів, мн. Ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь. Чіткими гофрами виділявся прямий м’яз живота (Ткач, Арена, 1960, 173). Словник української мови в 11 томах