дацан
(монг. < тибет. — келія, храм)
1. Ламаїстський монастир у Монголії, Бурятії та в інших країнах Центральної Азії (порівн. дуган, цогчин). Характерні регулярним розплануванням, крім численних храмів в них знаходилися службові й господарські будівлі. Нерідко ставали ядром значних поселень.
2. Храм або монастир ламаїстів, розташований на високій горі.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me