димохід

Канал у стіні або поруч з нею для виведення диму з топки.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димохід — димохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. димохід — ДИМОХІ́Д, хо́ду, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар. Димоходи слід щомісяця очищати від сажі (Колг. Укр., 9, 1958, 32); Димохід забився, і вся кімната повна їдкого густого диму (Еллан, II, 1958, 43). Словник української мови в 11 томах
  3. димохід — -ходу, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. димохід — ДИМОХІ́Д (канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар), КО́МИН. Димохід забився, і вся кімната повна їдкого густого диму (В. Еллан); У комині гудів осінній вітер (О. Донченко). Словник синонімів української мови