дияконник
(грец. — слуга)
Службове приміщення у вівтарній частині християнської церкви, призначене для збереження одягу священнослужителів та їх переодягання. Являлося південною частиною пастофорії, куди в православних храмах вели південні двері іконостаса; те саме, що і ризниця.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дияконник — Те саме, що ризниця Словник церковно-обрядової термінології