дорміторій

(лат. — спати)

Загальна спальня у католицькому монастирі, що звичайно знаходиться на одному з боків клуатру. У середньовічній Німеччині двонефні зали Д. походили від халлє каролінгського періоду. Форми романських Д. з півциркульними арками вплинули на становлення каталонської готики. Додатково див. дортуар, одрин.