душник

1. Канал у муруванні печі, прокладений для того, щоб тепло краще обігрівало приміщення.

2. Вентиляційний канал, влаштований у стіні або перекритті, або проріз у віконній рамі для провітрювання приміщення.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душник — див. димар; отвір Словник синонімів Вусика
  2. душник — душни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. душник — -а, ч. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. душник — ДУШНИ́К (невеликий отвір для обміну повітря), ВІДДУ́ШИНА рідше. (Дід Порада:) Отам у кутку душник є, у фундаменті (Я. Баш); Білогвардійці стали зривати динамітом входи до каменоломень, замуровувати віддушини (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  5. душник — ДУШНИ́К, а́, ч. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін. Щось влетіло в склеп через душник (Ю. Янов., І, 1958, 89); Коли повітря надворі тепліше, ніж у кага-тах, або є приморозки, витяжні душники слід закривати (Картопля, 1957, 259). Словник української мови в 11 томах