землянка

Вирите в землі крите житло, відоме з первісних часів. Звичайно покрівля З. виконувалась з дерну або засипаного землею хмизу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землянка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  2. землянка — [зеимл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. землянка — ЗЕМЛЯ́НКА, и, ж. Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею. — Оселилася я біля кладовища, землянку собі викопала і на роботу ходила (Тулуб, Людолови, І, 1957, 329); [Кавун:] Люди під час війни в землянках жили (Корн. Словник української мови в 11 томах
  4. землянка — -и, ж. 1》 Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею. 2》 Те саме, що часникова жаба (див. часниковий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. землянка — земля́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. землянка — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч). Словник синонімів української мови