кавальєр
(польс., нім. < лат. — грот, огорожа)
1. Високий насип для гармат всередині бастіону чи біля валгангу; відрізняють:
траншейний кавальєр — оборонне укріплення для стрілянини з рушниць (пізніше з появою далекобійних гармат перетворились у військові склади).
2. Невелика сторожова башта, розташована на розі бастіону (порівн. бартизана).
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавальєр — кавальє́р іменник чоловічого роду земляний вал Орфографічний словник української мови
- кавальєр — У. Профільований вал з ґрунту, вийнятого з виїмки і не використаного для чогось. Літературне слововживання
- кавальєр — -у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавальєр — кавальє́р (франц. cavalier) профільований вал з грунту, вийнятого з виїмки і не використаного для зведення споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
- кавальєр — КАВАЛЬЄ́Р, у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху. Словник української мови в 11 томах