кавальєр

(польс., нім. < лат. — грот, огорожа)

1. Високий насип для гармат всередині бастіону чи біля валгангу; відрізняють:

траншейний кавальєр — оборонне укріплення для стрілянини з рушниць (пізніше з появою далекобійних гармат перетворились у військові склади).

2. Невелика сторожова башта, розташована на розі бастіону (порівн. бартизана).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавальєр — кавальє́р іменник чоловічого роду земляний вал Орфографічний словник української мови
  2. кавальєр — У. Профільований вал з ґрунту, вийнятого з виїмки і не використаного для чогось. Літературне слововживання
  3. кавальєр — -у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кавальєр — кавальє́р (франц. cavalier) профільований вал з грунту, вийнятого з виїмки і не використаного для зведення споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кавальєр — КАВАЛЬЄ́Р, у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху. Словник української мови в 11 томах