кадуцей

(лат. < грец.)

Зображення жезла античного бога Меркурія у вигляді палиці, завершеної кулею, парою крилець і симетрично обвитою двома зміями. Трактується як фалічний символ і одночасно — взаємодія протилежних начал, боротьби добра і зла, світла і темряви. Подібні зображення мали місце у стародавньому монументальному мистецтві древніх Дворіччя та Індії, а в європейських алегоріях XVII–XVIII ст. означав класичну освіту, розважливість, спокій.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадуцей — -я, ч. Символ медицини – магічний жезл, обвитий двома гадюками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кадуцей — Патериця, див. жезл Словник чужослів Павло Штепа
  3. кадуцей — кадуце́й (лат. caduceus) 1. міф. Жезл Меркурія – символ миру. 2. військ. Патериця – знак недоторканності грецьких і римських гінців. Словник іншомовних слів Мельничука