келія

(давньорус. < лат. — приміщення)

Житлове приміщення ченця або монахині у християнському чи іншому монастирі. Звичайно відзначалося маленькими розмірами і скромним вбранням. Існують т. зв.:

~ братські — приміщення для постійного мешкання монахів однієї обителі. Більш комфортабельні К. влаштовувалися у багатих монастирях для знатних ченців. Інколи термін застосовують для житлових чарунок (худжр), влаштованих у мусульманських медресе.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келія — див. КАМЕРА. Словник синонімів Караванського
  2. келія — Ке́лія, -лії, -лією; ке́лії, ке́лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. келія — ке́лія тюр. камера (ст): Було пізно. За мурами хвилювала ніч, а в келії – холодна тиша (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. келія — ке́лія (від грец. κέλλιον – хижа, комірка) 1. Житло ченця (черниці) в монастирі. 2. Переносно – невеличка скромна кімнатка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. келія — КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Т. Шевченко); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (М. Словник української мови у 20 томах
  6. келія — див. дім Словник синонімів Вусика
  7. келія — КЕ́ЛІЯ церк., ЗАТВО́Р. Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (М. Коцюбинський); Разом помолимося.. не в тому гіркому затворі, а серед світу білого, на степу широкому (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  8. келія — КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. келія — ке́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. келія — Покойчик Словник чужослів Павло Штепа
  11. келія — Тут у значенні тюремна камера [IV] Словник з творів Івана Франка
  12. келія — -ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі чи будиночок). || перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  13. келія — Ке́лія, -лії ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. н. Словник української мови Грінченка