клуатр

(фр. < лат. — закритий, захист)

1. Двір католицького монастиря, оточений одно- чи двоярусними галереями або масивною стіною, посеред якого знаходився колодязь (синонім — кройсганг, кьостро). Звичайно прилягав до південного боку соборної церкви, навколо двору знаходилися дорміторій, будинок абата, трапезна з кухнею, училище, лікарня та господарські споруди. Нерідко звідсіля й влаштовувався головний вхід до храму.

2. Крита галерея, що обрамовувала по периметру велику церкву в романський та готичний періоди або одночасно оточувала монастирський двір.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клуатр — клуа́тр іменник чоловічого роду крита галерея, що обрамляє двір церкви або монастиря Орфографічний словник української мови
  2. клуатр — -у, ч. Крита галерея, що обрамляє прямокутний двір монастиря або великої церкви у романській та готичній архітектурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клуатр — КЛУА́ТР, у, ч. Крита галерея-обхід, що обрамляє прямокутний двір монастиря або великої церкви у романській та готичній архітектурі. Здавалося, найзавзятіше дощ поливав церковне подвір'я, бо по всьому периметру великі краплі бухкали по клуатру (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. клуатр — клуа́тр (франц. cloltre, від лат. claustrum – закрите місце, монастир) крита галерея, що обрамляє прямокутний двір монастиря або великої церкви у романській та готичній архітектурі. Словник іншомовних слів Мельничука