коридор

Горизонтальна комунікація у вигляді видовженого проходу, який з'єднує розташовані вздовж нього приміщення або окремі частини споруди. Прийнято розрізняти однобічні і двобічні К.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коридор — -а, ч. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо. || Обмежений з обох боків вузький довгий простір; прохід, хідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коридор — Коридо́р, -ру; -до́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. коридор — коридо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. коридор — [кориедор] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. коридор — г. коритар; (обмежений з боків простір) прохід; коридорчик. Словник синонімів Караванського
  6. коридор — КОРИДО́Р, а, ч. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з’єднує окремі його кімнати, квартири тощо. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Мирний, IV, 1955, 346); Двері у передпокій нарозтіж... Словник української мови в 11 томах
  7. коридор — Прохід, перехід Словник чужослів Павло Штепа
  8. коридор — КОРИДО́Р, у, ч. 1. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири і т. ін. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Панас Мирний); Двері у передпокій нарозтіж... Словник української мови у 20 томах
  9. коридор — КОРИДО́Р (вузький прохід усередині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо), КОРИТА́Р діал.; ПАСА́Ж заст. (довгий прохід); ПЕРЕХІ́Д, ГАЛЕРЕ́Я (спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення). Словник синонімів української мови