кяриз

(тюрк.)

Призначена для збирання води гідротехнічна споруда, що складається із з'єднаних між собою кількох колодязів. Характерна для Закавказзя і Середньої Азії.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кяриз — -а, ч., гідр. Підземна споруда для збирання ґрунтових вод і виведення їх на поверхню землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кяриз — КЯРИ́З, а, ч., гідр. Підземна споруда для збирання грунтових вод і виведення їх на поверхню землі. Крім рік, використовують для зрошування грунтові води, які за допомогою спеціальних підземних галерей (кяризів) виводять на поверхню (Ек. геогр. СРСР, 1957, 362). Словник української мови в 11 томах
  3. кяриз — кяри́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. кяриз — кяри́з (тюрк.) підземна споруда для збирання ґрунтових вод й виведення їх на поверхню землі для зрошення та обводнення. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кяриз — КЯРИ́З, а, ч., гідр. Підземна споруда для збирання ґрунтових вод і виведення їх на поверхню землі. Крім рік, використовують для зрошування ґрунтові води, які за допомогою спеціальних підземних галерей (кяризів) виводять на поверхню (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах