лавабо
лавабо (лаваторій) (фр. < лат. — обмивання)
1. Приміщення у середньовічних будівлях для влаштування пісцин і невеликих резервуарів, призначених спочатку для хрещення, пізніше — символічного омивання рук священика.
2. Розташована у ніші кам'яна чаша для ритуального обмивання рук у католицькому храмі.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавабо — -и, ж. П'ятиструнний щипковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавабо — = равап = рабоб уйгурський струнний щипковий інструмент, подібний до рубоба. Словник-довідник музичних термінів
- лавабо — лава́бо китайський щипковий музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви – равап, рабоб. Словник іншомовних слів Мельничука