ландшафт

(нім. — край, краєвид)

1. Зображення природного середовища в образотворчому мистецтві.

2. Частина географічної зони, однорідна ділянка суші, в межах якої взаємопов'язані і взаємозумовлені всі природні компоненти — рельєф, ґрунт, фауна і флора, та котра своєю структурою і виглядом відрізняється від інших природних утворень. В будівельній діяльності ландшафт виступає як середовище життя й діяльності людей, ресурсна система та об'єкт сприйняття. Ландшафт являє собою низку пейзажів, які разом і створюють уявлення про місцевість. Прийнято розрізняти:

~ антропогенний — частково змінений внаслідок діяльності людини, може бути позитивним (з лісозахисними смугами, штучними ставками тощо) і негативним (з відвалами, заболоченими територіями тощо). Для нормального функціонування ландшафт необхідною умовою є виконання захисних екологічних заходів.

~ культурний — антропогенний, і такий, що постійно підтримується людиною в належному стані для відтворення здорового середовища.

~ акультурний — антропогенний, але такий, що виник внаслідок нераціональної діяльності людини і втратив здібності виконувати функції оптимального антропогенного середовища.

~ міський (урбанізований) — пов'язаний з розвитком міської території, агломерацій.

~ природний (географічний) — який не зазнав впливу людини.

Серед інших типів ландшафу можна розглядати рекреаційний, слабо змінений, деградований, сільськогосподарський та інші.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландшафт — КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Словник синонімів української мови
  2. ландшафт — ландша́фт (нім. Landschaft) 1. Загальний вид місцевості. 2. Зображення місцевості в образотворчому мистецтві – пейзаж. 3. Л. географічний – однорідна за походженням, територіально цілісна ділянка земної поверхні... Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ландшафт — ЛАНДША́ФТ, у, ч. 1. Загальний вигляд місцевості; пейзаж. Осінній пейзаж змінився одноманітним ландшафтом зими – біла габа снігу вкрила степи (М. Чабанівський); Макуха попросив льотчика спуститися нижче. Словник української мови у 20 томах
  4. ландшафт — рос. ландшафт 1. Загальний вид місцевості. 2. Л. географічний- однорідна за походженням, територіальне цілісна ділянка земної поверхні, якісно відмінна від інших ділянок закономірною, внутрішньо пов'язаною сукупністю природних компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунтовий та рослинний покрив). Eкономічна енциклопедія
  5. ландшафт — ландша́фт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. ландшафт — -у, ч. 1》 Загальний вигляд місцевості; пейзаж. 2》 Малюнок, картина із зображенням перев. сільської місцевості. 3》 геогр. Частина земної поверхні з певним сполученням рельєфу, клімату, ґрунтів, рослинного і тваринного світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ландшафт — ЛАНДША́ФТ, у, ч. 1. Загальний вигляд місцевості; пейзаж. Макуха попросив льотчика спуститися нижче. Вдивляючись у знайомий ландшафт, став підказувати йому напрямок (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах