лесування
(нім. < лат. — лиск)
Технічний засіб олійного живопису, який полягає у нанесенні тонкого шару фарби на зображення, через який проглядаються розташовані нижче шари (порівн. імпасто). Л. застосовується як для покриття ґрунту, так і для об'єднання колористичної гами твору.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лесування — лесува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лесування — -я, с., спец. Дія за знач. лесувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування – фарбування поверхні підігрітою оліфою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування — фарбування поверхні підігрітою оліфою (Гурток "Умілі руки..", 1955, 69). Словник української мови в 11 томах