1. Архітектура і монументальне мистецтво

лесування

(нім. < лат. — лиск)

Технічний засіб олійного живопису, який полягає у нанесенні тонкого шару фарби на зображення, через який проглядаються розташовані нижче шари (порівн. імпасто). Л. застосовується як для покриття ґрунту, так і для об'єднання колористичної гами твору.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лесування — лесува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лесування — -я, с., спец. Дія за знач. лесувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування – фарбування поверхні підігрітою оліфою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування — фарбування поверхні підігрітою оліфою (Гурток "Умілі руки..", 1955, 69). Словник української мови в 11 томах