лещадь

(давньорус. — лоск)

1. Тонко обтесана, поколена шарами кам'яна плита чи квадратна цеглина для настилу підлоги.

2. Вогнетривка цегла, якою викладається днище домни.

3. Зображення невеликого майданчика на давньоруській іконі, площин т. зв. іконних гірок.