ліплення

(давньорус. < грец. < інд. — мазь)

1. Накладна рельєфна декоративна прикраса (орнаментальний мотив, зображення), виконана на фасаді чи в інтер'єрі з алебастру, бетону та інших матеріалів.

2. Спосіб формоутворення, який полягає у добавленні м'якого матеріалу (глини, гіпсу, воску) до основи (каркасу, остова) — т. зв. формоскладення (порівн. скульптурність).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліплення — ЛІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ліпи́ти 1. Вони з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми: .. китайські шовки, приладдя для автоматичного ліплення вареників (Ірина Вільде); Не уявляю вас за ліпленням щонедільних вареників... Словник української мови у 20 томах
  2. ліплення — -я, с. 1》 Дія за знач. ліпити 1). 2》 Те, що зроблене з пластичних матеріалів або за моделями з цих матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліплення — лі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. ліплення — ЛІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ліпи́ти 1. Вони з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми: ..китайські шовки, приладдя для автоматичного ліплення вареників (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  5. ліплення — Ліпі́ння і лі́плення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)