майорат

(лат. — старший)

Родовий маєток з палацом, іншими будівлями і всім майном, який від батька нероздільно переходить у спадщину до старшого сина.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майорат — МАЙОРА́Т, у, ч., юр. 1. У феодальному праві та праві деяких сучасних країн – порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді. Словник української мови у 20 томах
  2. майорат — Майора́т: — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові [46-1] — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі)... Словник з творів Івана Франка
  3. майорат — -у, ч. 1》 Порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді. 2》 Маєток, успадкований за таким правом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майорат — Неподільні земельні володіння, які переходять шляхом успадкування до найближчої за ступенем спорідненості з попереднім власником особи. Універсальний словник-енциклопедія
  5. майорат — МАЙОРА́Т, у, ч. 1. У феодальному та буржуазному праві — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді. 2. Маєток, успадкований за таким правом. Словник української мови в 11 томах
  6. майорат — рос. майорат порядок успадкування майна, згідно з яким спадкоємцем є старший у сім'ї. Eкономічна енциклопедія
  7. майорат — майора́т 1 іменник чоловічого роду порядок спадкування майора́т 2 іменник чоловічого роду маєток Орфографічний словник української мови
  8. майорат — МАЙОРА́Т іст. (порядок спадкування нерухомого майна, за яким воно передавалося старшому синові або старшому в роді), ОРДИНА́ЦІЯ. Словник синонімів української мови
  9. майорат — Першість, див. примогенітура Словник чужослів Павло Штепа
  10. майорат — Майора́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. майорат — майора́т (лат. majoratus, від major – старший) 1. У феодальному і буржуазному праві порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому в роді, сім’ї. 2. Маєток, що передається на основі майорату. Словник іншомовних слів Мельничука