максура

(араб. — відгороджений)

1. Розташована в мечеті балюстрада або інша огорожі, яка відділяє мімбар від молитовного залу. Виконувалась у вигляді узорної решітки в Іспанії (реха) або аркади з орнаментованими панелями чи парапетом в інтерколумніях. Подібні огорожі створювались і в мавзолеях.

2. Ложа або павільйон у мечеті, котрі призначалися для знатної особи чи верховного правителя.

3. Чітко виділена особливим перекриттям чарунка культової споруди.

4. Невелика камера для певних занять, що прилягала до зального приміщення. Зокрема М. використовувались для лазневих процедур у хаммам.