1. Архітектура і монументальне мистецтво

маскарон

маскарон (маска) (італ. — личина)

Скульптурна деталь у вигляді горельєфної або барельєфної маски людини чи тварини, яка прикрашала стіни, замки арок, перемички, фільонки, фризи та інші частини споруди і архітектурні елементи, а також використовувалась для оформлення фонтанів, каскадів. Широко застосовувалася і в декоративно-ужитковому мистецтві. М. вживався в архітектурі стародавніх народів, але найбільше розповсюдження отримав у європейському зодчестві, починаючи з епохи Ренесансу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маскарон — -у, ч. Декоративна скульптурна прикраса у вигляді стилізованої фантастичної маски людини або тварини, що нею оздоблювали будівлі, фонтани, вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маскарон — МАСКАРО́Н, а, ч. Декоративний рельєф у вигляді обличчя людини або голови тварини. Оптимістична й добра людська рука виліплювала то тут то там .. усміхнених сфінксів, маскаронів із спотвореними від реготу обличчями (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  3. маскарон — Декоративний елемент у вигляді стилізованої людської або напівзвіриної голови із деформованими рисами обличчя та фантастичною зачіскою; м. прикрашали замкові камені, капітелі колон та консолі, використовували у декоративно-прикладному мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія