менора

(івр.)

Світильник з семи свічок (центральної і шести з боків), виконаний із золота, що знаходився у храмі Єрусалиму, став атрибутом євреїв і одним з улюблених мотивів у мистецтві. Встановлювався у скінії. В ньому простежується символіка числа сім і симетрії, що пов'язані з образом Світового дерева, а також з шестикрилим серафимом.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менора — МЕ́НОРА. Словник української мови у 20 томах
  2. менора — євр. семисвічник; широко вживаний у євр. орнаментиці мотив; символ юдаїзму; герб Ізраїлю. Універсальний словник-енциклопедія