мол

(фр. < лат. — насип)

Споруда, зведена у морській гавані у вигляді міцної стіни, що одним кінцем прилягає до берега. Призначена для захисту акваторії від великих хвиль з боку відкритого моря і може використовуватись для причалу суден.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мол — МОЛ, у, ч. Захисна споруда в порту у вигляді стіни або дамби, що виступають у море. Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Л. Укр., III, 1952, 611); В сонячну погоду маленькі хвильки розбивалися об моли, знесилені котилися до берега (Собко, Скеля.., 1961, 3). Словник української мови в 11 томах
  2. мол — -у, ч. Захисна споруда в порту у вигляді стіни або дамби, що виступають у море. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мол — мол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. мол — Тама, тать Словник чужослів Павло Штепа
  5. мол — Мол, мо́лу, -лові (іт., molo гатка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мол — МОЛ, у, ч. Захисна споруда в порту у вигляді стіни або дамби, що виступають у море. Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Леся Українка); В сонячну погоду маленькі хвильки розбивалися об моли, знесилені котилися до берега (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  7. мол — (франц. mole, італ. molo, від лат. moles – насип) споруда в порту для захисту його від морських хвиль. Словник іншомовних слів Мельничука