насічка

Техніка декорування виробів шляхом інкрустації на металевій основі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насічка — на́січка іменник жіночого роду насічене місце Орфографічний словник української мови
  2. насічка — -и, ж. 1》 тільки насічка. Дія за знач. насікати, насікти. 2》 Зарубка, нарізка на чому-небудь. 3》 Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насічка — див. нарубка Словник чужослів Павло Штепа
  4. насічка — НА́СІЧКА, и, ж. 1. Зарубка, нарізка на чому-небудь. – Завтра, Ван-Лін, ти підеш по слідах і на деревах рубай насічки (О. Довженко); Коли б на лезі серпа не було насічки, треба було б його часто гострити (з наук. літ.). 2. Висічений на металі, камені і... Словник української мови у 20 томах
  5. насічка — ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. — Зробимо зарубки на деревах... Камінців накидаємо... Щоб не сплутатись, не згубити слід (Ю. Словник синонімів української мови
  6. насічка — НА́СІЧКА, и, ж. 1. тільки насі́чка. Дія за знач. насіка́ти, насі́кти. При виготовленні мініатюри насічка по металу робиться між двома ударами серця, щоб анітрохи не затремтіла рука (Мист., 5, 1964, 24). 2. Зарубка, нарізка на чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. насічка — Насічка, -ки ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229. Словник української мови Грінченка