1. Архітектура і монументальне мистецтво

особняк

Міський багатокімнатний будинок для однієї родини, який будувався одно- чи кількаповерховим і розташовувався звичайно вздовж вулиці на впорядкованій земельній ділянці, де знаходилися сад і двір із службовими й господарськими будівлями.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особняк — особня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. особняк — див. дім Словник синонімів Вусика
  3. Особняк — Власний будинок Неправильно-правильно
  4. особняк — -а, ч. Будинок багатого власника, в якому живе одна сім'я. || Окремий, добре спланований будинок на одну сім'ю; садиба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. особняк — ОСОБНЯ́К, а́, ч. Упорядкований будинок з усіма вигодами, який належить багатому власникові або якій-небудь організації. Біля парадного під'їзду Галаганового особняка кучер хвацько спинив коня (А. Словник української мови у 20 томах
  6. особняк — БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. Словник синонімів української мови
  7. особняк — ОСОБНЯ́К, а́, ч. Будинок багатого власника, в якому живе одна сім’я. Біля парадного під’їзду Галаганового особняка кучер хвацько спинив коня (Головко, II, 1957, 377); Асфальтована доріжка вела до незграбного, присадкуватого особняка (Донч. Словник української мови в 11 томах