пандус

(фр. — спуск)

Похила площина (ухил до 13–14°) для руху між різними рівнями, що може замінювати сходи. Влаштовується як в середині споруди так і для зв'язку між окремими містобудівними компонентами. У плані може отримувати різні форми, бути гвинтовою, двомаршевою з прямим або гвинтовим переходом. В оформленні П. використовувались скульптури, вази, балюстради тощо.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пандус — па́ндус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пандус — ПА́НДУС, а, ч. Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  3. пандус — ПА́НДУС, а, ч. Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пандус — -а, ч. 1》 Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін. 2》 У театрі – деталь декораційного оформлення, що дозволяє, разом зі сходами та підйомно-опускними площадками, змінювати рівень планшета сцени. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пандус — [пандус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  6. пандус — Похильня Словник чужослів Павло Штепа
  7. пандус — па́ндус (від франц. pente douce – пологий схил) полога площина, що іноді заміняє сходи, напр. для в’їзду в гараж і виїзду звідти автомашин. Словник іншомовних слів Мельничука