паркет

(фр.)

1. Первісне так називався маленький сад у вигляді прямокутного квітника, який розташовувався у передній частині великого регулярного парку. Має французьке походження.

2. Покриття підлоги за допомогою тонких дерев'яних струганих планок, котрі щільно прилягали одна до одної. Планки можуть отримувати фігурну форму, а деревина використовуватись різних порід, завдяки чому створювались парадні і витончені орнаментальні композиції. Деякі з них одержали спеціальні назви, наприклад, набірний П. — складений з квадратів у шаховому порядку.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паркет — парке́т (франц. parquet) лицьовий шар підлоги, складений з окремих обструганих дубових або букових дощечок-планок, та самі планки. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. паркет — ПАРКЕ́Т, у, ч. 1. Маленькі гладкі дощечки з твердих порід деревини для настилання підлоги. Настилання паркету. 2. Підлога, вислана такими дощечками, часто у вигляді геометричного рисунка. Словник української мови у 20 томах
  3. паркет — парке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. паркет — рос. паркет біржа, на якій усі операції з цінними паперами здійснюються за посередництва офіційних біржових маклерів. Відрізняється від Куліси, де такі операції проводяться без посередництва. Eкономічна енциклопедія
  5. паркет — -у, ч. 1》 Маленькі гладкі дощечки з твердих порід деревини для настилання підлоги. 2》 Підлога, вислана такими дощечками, перев. у вигляді геометричного рисунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. паркет — ПАРКЕ́Т, у, ч. 1. Маленькі гладкі дощечки з твердих порід деревини для настилання підлоги. Настилання паркету. 2. Підлога, вислана такими дощечками, переважно у вигляді геометричного рисунка. Словник української мови в 11 томах
  7. паркет — див. ПІДЛОГА; (одна дощина) паркетина. Словник синонімів Караванського
  8. паркет — У, ч., комп. Килимок до мишки. Словник сучасного українського сленгу
  9. паркет — Парке́т, -ту, -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)