парта
Частина модуля для виміру дрібних членувань класичних архітектурних ордерів. У доричному і тосканському ордерах, П. складає 12-у частину модулю, яким є радіус фусту колони в її нижній частині, в іонічному і корінфському — відповідно 18-у частину. Також існують інші значення П., зокрема в ордерних канонах А. Палладіо.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парта — па́рта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- парта — [парта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
- парта — -и, ж., заст. Шкільний учнівський стіл із похилою верхньою дошкою, з'єднаний у нижній частині з лавою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парта — Лавка, лавиця, лава Словник чужослів Павло Штепа
- парта — ПА́РТА, и, ж. Шкільний учнівський стіл. В темний вечір зим холодних, В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать .. казки (Я. Щоголів); Вчитель пішов між рядами парт (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- парта — зі шкільно́ї па́рти. З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. — Здається, тепер йому (Данилові) спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди... Фразеологічний словник української мови
- парта — ПА́РТА, ЛА́ВА. Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра); З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). — Пор. стіл. Словник синонімів української мови
- парта — Па́рта, -ти; па́рти, парт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парта — ПА́РТА, и, ж. Шкільний учнівський стіл з похилою верхньою дошкою, з’єднаний у нижній частині з лавою. В темний вечір зим холодних, В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать.. казки (Щог., Поезія.. Словник української мови в 11 томах
- парта — Парта, -ти ж. 1) Парта, школьная скамья. Левиц. І. Краще бути першим за партою в коллегії, ніж другим на Україні. Морд. Пл. 159. 2) Родъ женскаго головнаго убора. Гол. Од. 81. Дѣвичій головной уборъ бархатный съ жемчугомъ. Вх. Уг. 257. Словник української мови Грінченка