призьба

Невеличкий зовнішній виступ у вигляді земляного насипу, влаштований з одного або кількох боків будівлі. Мав поширення в українському народному житловому будівництві.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призьба — при́зьба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. призьба — ПРИ́ЗЬБА, и, ж. Невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи Гарненько, в білих сорочках (Т. Шевченко); Призьба підмащена жовтогарячою глиною (В. Словник української мови у 20 томах
  3. призьба — При́зьба, -би; при́зьби, призьб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. призьба — див. НАСИП. Словник синонімів Караванського
  5. призьба — ПРИ́ЗЬБА, и, ж. Невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи Гарненько, в білих сорочках (Шевч., І, 1963, 310); Призьба підмащена жовтогарячою глиною (Кучер, Зол. руки, 1948, 102). Словник української мови в 11 томах
  6. призьба — [приз'ба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  7. призьба — -и, ж. Невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. призьба — ПРИ́ЗЬБА (невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору), СПРИ́ЗЬБА розм., ПРИ́СПА діал. На призьбі сиділа сива жінка (А. Шиян); (Гаврило:) Дивіться, мало що не увесь час сидів (Хома) на спризьбі або на тину та бринькав на губах (М. Словник синонімів української мови
  9. призьба — При́зьба, -би ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Словник української мови Грінченка