підшивка

Значення в інших словниках

1. підшивка — підши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. підшивка — -и, ж. 1》 тільки підшивка. Дія за знач. підшити, підшивати. 2》 тільки підшивка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін. 3》 розм. Те саме, що підкладка 2). || Обшивка одягу, лиштва. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підшивка — ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (з наук. літ.). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
4. підшивка — підшивка (пі́дшевка) крав. підкладка (м, ср, ст): Під плащ даємо ватоліну й підшевку (Повний курс) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. підшивка — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Словник синонімів української мови
6. підшивка — ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (Археол., VIII, 1959, 31). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін. Словник української мови в 11 томах
7. підшивка — Підшивка, -ки ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы. Словник української мови Грінченка