рамено

Бічна частина, яка прилягає до споруди, орієнтованої у поздовжньому напрямі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рамено — ПЛЕ́ЧІ (частина тулуба від шиї до рук), РАМЕ́НА заст. поет., РА́М'Я діал., КОРКО́ШІ діал., ҐОРҐО́ШІ діал. Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі і, струснувши чорним волоссям, рушила з місця (М. Словник синонімів української мови
  2. рамено — РАМЕ́НО, а, с., заст. Плече. І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені… (Стар., Поет. тв., 1958, 26); Ремінець муляв худе рамено молодого інженера (Дмит., Наречена, 1959, 155); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  3. рамено — А, с., заст. Плече. Не чути їхніх слів-зажур, урвалася дорога, якою близяться уста, рамена і долоні... (ЧТ:27); Від рамена — крик, високий зойк — у дві гінкі долоні, неначе рури, мов многоколонні голосники атлантових музик. (П-2:81). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. рамено — Раме́но́, -на́, -ну́; раме́на, -ме́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рамено — див. ПЛЕЧЕ. Словник синонімів Караванського
  6. рамено — раме́но́ 1. плече (ст): Вона відіпхнула Богдана від себе і, тримаючи його на відстань своїх рамен, подивилась довго по всій його постаті (Лисяк); Із стін сиплеться штукатурка... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рамено — Рамено, -на с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104. Словник української мови Грінченка
  8. рамено — Раме́но. Плече. ● З рамени — від імені, за дорученням. В міскім окрузі Бережани-Ходорів- Рогатин виступав досі яко кандидат з рамени україньскої соц. -демократичної партиї др. Володимир Старосольский (Б. Українська літературна мова на Буковині
  9. рамено — раме́но іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  10. рамено — РАМЕ́НО, а, с., заст. Плече. І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені... (М. Старицький); Ремінець муляв худе рамено молодого інженера (Л. Дмитерко); * Образно. Уже тополі гордовиті, З рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (М. Словник української мови у 20 томах
  11. рамено — -а, с., заст. Плече. Великий тлумачний словник сучасної мови