регула

(грец. — пряма палка)

Коротка поличка під тригліфом на тлі архітравної балки у доричному ордері. Під нею знаходяться гути.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регула — -и, ж., заст. Правило. || військ. Статут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. регула — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
  3. регула — див. реглямент Словник чужослів Павло Штепа
  4. регула — Ре́гула, -ли ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28. Словник української мови Грінченка
  5. регула — ре́гула іменник жіночого роду правило арх. Орфографічний словник української мови
  6. регула — РЕ́ГУЛА, и, ж., заст. Правило. — Вибачай, козаче, не то для тебе, і задля рідного батька не зміню своєї регули (Стор., І, 1957, 402); Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там гречності... Словник української мови в 11 томах
  7. регула — Ре́гула: Ре́гу́ла: — правило [25;28;46-2;48] — правило, настанова [46-1] — правило, принцип [45] Словник з творів Івана Франка
  8. регула — РЕ́ГУЛА, и, ж., заст. Правило. – Вибачай, козаче, не то для тебе, і задля рідного батька не зміню своєї регули (О. Стороженко); Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності... Словник української мови у 20 томах
  9. регула — Правило Словник застарілих та маловживаних слів