роза

(нім. < лат.)

Кругле вікно на фасаді католицького храму готичної доби. Спочатку у пізньороманський і ранньоготичний періоди мало простий рисунок у вигляді колеса, згодом рама значно ускладнилась, нагадуючи пелюстки квітки. Відзначалося величезними розмірами, вишуканим орнаментованим облямуванням, радіальною симетрією заповнення отвору, мереживний узор якого збагачувався насиченими кольоровими вітражами. Подібну назву також отримала аналогічна за формою частина стрілчастого прорізу. Інколи Р. доповнювалось скульптурними зображеннями людей, яких доля підносила або скидала; подібне вікно отримало назву "Колесо Фортуни".

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роза — правильніше: троянда «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Роза — Ро́за іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. роза — -и, ж. 1》 Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда. 2》 Квітка цієї рослини. 3》 Архітектурна прикраса готичних вікон або саме вікно у вигляді кола з лініями, що радіально розходяться від центра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роза — див. рожа Словник чужослів Павло Штепа
  5. Роза — Роза; Розалія (Рузалія) лат.; rosa — роза, троянда. Розонька, Розочка, Руза, Рузя, Рузайа, Рузина, Рузька. Була з нами дівчина Роза,Мов зіткана з райдужних мрій:Красива, струнка, златокоса,Із довгими стрілами вій (Р. Власні імена людей. Словник-довідник
  6. роза — РО́ЗА, и, ж. 1. Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда. Рози (троянди) є найкращі декоративно-квіткові рослини (з наук.-попул. літ.); Дівчина заходилася перев'язувати та підчищати рози (О. Словник української мови у 20 томах
  7. роза — вел. кругле вікно гол. фасаду ґотичних церков, складається з масверка та вітража (геометричний декор у концентричному розташуванні). Універсальний словник-енциклопедія
  8. роза — як таба́ка в ро́зі, перев. зі сл. те́мний, сліпи́й і т. ін. Зовсім, абсолютно неосвічений, некультурний. — Що мені рідний батько? — пустив на світ темного, як табака в розі, та й звікуй отак… (М. Коцюбинський); (Перун:) Та що ви її, дурної баби, слухаєте?... Фразеологічний словник української мови
  9. роза — ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм., РО́ЖА розм., РУ́ЖА діал., ТРАНДА́ФИЛЬ діал.; ЦЕНТИФО́ЛІЯ (махрова). На стільці біля неї лежав величезний букет білих троянд (М. Трублаїні); Він чує залюбки голубки буркотання І співи солов'я Над розою вночі (П. Словник синонімів української мови
  10. роза — РО́ЗА, и, ж. 1. Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда. Рози (троянди) є найкращі декоративно-квіткові рослини (Озелен. колг. Словник української мови в 11 томах
  11. роза — Роза, -зи ж. Роза. см. рожа, троянда. ум. ро́зонька, ро́зочка. У саду, в саду розонька цвіла. Пішла Катречка розочки щипати, вирвала квіточку, приложила к личеньку. Грин. III. 25. Словник української мови Грінченка